Підготовка до уроків

8 клас ІНФОРМАТИКА
Урок 1 . Кодування інформації
Урок 2. Двійкове кодування
Урок 3. Практична робота



Практична робота для 5 класу з інформатики (відкрити)


7 клас ПРЕЗЕНТАЦІЯ "Діаграми в Excel" (Відкрити)

 5 клас Інформатика (презентація) 

 Інформатика 7 клас - УРОК №17   Презентація


                                          
 5 клас ІНФОРМАТИКА (практична робота)
                                                   
                                                        7 клас Інформатика (презентація)  

                                                          ПРАКТИЧНА РОБОТА 7 клас     

                                                              

8 клас

Готуємося до контрольної роботи №4 з алгебри 




Готуємося до контрольної роботи №4  з геометрії

                           Формули площі квадрата
Квадрат

  1. Формула площі квадрата за довжиною сторони
    Площа квадрата дорівнює квадрату довжини його сторони.

    S = a2
  2. Формула площі квадрата за довжиною діагоналі
    Площа квадрата дорівнює половині квадрата довжини його діагоналі.
    S = 1d2
    2

    де S - Площа квадрата,
    a - довжина сторін квадрата,
    d - довжина діагоналей квадрата.

Формула площі прямокутника

прямокутник

Площа прямокутника дорівнює добутку довжин двох його суміжних сторін
S = a · b

де S - площа прямокутника,
a, b - довжини сторін прямокутника.

Формули площі паралелограма

Паралелограм

  1. Формула площі паралелограма за довжиною сторони і висоти
    Площа паралелограма дорівнює добутку довжин його сторони і опущеної на цю сторону висоти.

    S = a · h
  2. Формула площі паралелограма за двома сторонами і кутом між ними
    Площа паралелограма дорівнює добутку довжин його сторін помноженому на синус кута між ними.
    S = a · b · sin α
  3. Формула площі параллелограмма за двома діагоналями і кутом між ними
    Площа паралелограма дорівнює половині добутку довжин його діагоналей, помноженого на синус кута між ними.
    S = 1d1d2 sin γ
    2

    де S - площа паралелограма,
    a, b - довжини сторін паралелограма,
    h - довжина висоти паралелограма,
    d1, d2 - довжини діагоналей паралелограма,
    α - кут між сторонами паралелограма,
    γ - кут між діагоналями паралелограма.


Готуємося до контрольної роботи №3 з геометрії
              

  Ознаки подібності трикутників. 

Розглянемо ознаки подібності трикутників та наслідки з них.
1) Ознака подібності трикутників за двома сторонами і кутом між ними. Якщо дві сторони одного трикутника пропорційні двом сторонам другого і кути, утворені цими сторонами рівні, то трикутники подібні
Якщо (мал. 327).

Наслідок 1. Прямокутні трикутники подібні, якщо катета одного з них пропорційні катетам другого.
Наслідок 2. Рівнобедрені трикутники подібні, якщо вони мають по рівному куту при вершині.

2) Ознака подібності трикутників за двома кутами.

Якщо два кути одного трикутника відповідно дорівнюють двом кутам другого, то такі трикутники подібні.

Якщо (мал. 327).

Наслідок 1. Рівносторонні трикутники подібні.

Наслідок 2. Рівнобедрені трикутники подібні, якщо вони мають по рівному куту при основі.

Наслідок 3. Прямокутні трикутники подібні, якщо вони мають по рівному гострому куту.

3) Ознака подібності трикутників за трьома сторонами.
Якщо три сторони одного трикутника пропорційні трьом сторонам другого, то такі трикутники подібні.

Якщо (мал. 327).

Приклад 1. Сторони одного трикутника дорівнюють 18 см, 30 см і 36 см, а сторони другого відносяться, як 3:5:6, Чи подібні ці трикутники?

Розв’язання. Позначимо сторони другого трикутника 3х, 5х і 6х. Оскільки то трикутники подібні (за трьома сторонами).





Приклад 2. О - точка перетину діагоналей трапеції АВСD з основами АВ i СD. АВ = 18 см; DС = 6 см;DО = 5 см. Знайдіть ОВ.
Розв’язання. 1) АОВ = СОD (як вертикальні).
2) АВО = СDО (внутрішні різносторонні для паралельних прямих АВ і СD та січної ВD).
3) Тому ∆АОВ ∆СОD (за двома катетами) і OB/OD = AB/CD. Маємо ОВ/5 = 18/6; ОВ = 15 (см).

Приклад 3. Пряма МN паралельна стороні АВ трикутника АВС, М АС; N ВС. АВ = 5 см; МN = 2 см; МА = 4 см. Знайти АС.

Розв’язання. 1) СMN = СAB (відповідні кути для паралельних прямих АВ і MN та січної СB).

2) СNМ = СВА (відповідні кути для паралельних прямих АВ і МN та січної СB).

3) Тоді ∆СМN ∆САB (за двома кутами); тому CM/CA = MN/AB.

4) Позначимо СМ = х см, тоді x = 8/3 (см).

5) Отже,




Приклад 4. За даними малюнка 330 знайдіть відношення ВD/АВ.

Розв’язання. 1) Для ∆СВD і ∆САВ С - спільний.



3) Тому ∆СВD ∆САВ (за двома сторонами кутом між ними) і BD/AB = CD/BC.

Отже, BD/AB = 0,8.


8 клас "Степінь із цілим показником і його властивості.
Стандартний вигляд числа"
N-им степенем ненульового числа називається добуток n множників, кожен із яких дорівнює заданому числу.
Число, яке множать, називається основою степеня, число множників є показником степеня.
Саме число вважають першим степенем числа і показник степеня не пишуть.
Будь-який степінь числа 1 дорівнює одиниці ().
Нульовий степінь числа, відмінного від нуля, дорівнює одиниці: .
Степінь із від’ємним показником ненульового числа дорівнює числу, оберненому степеню з протилежним показником цього числа: .

Піднесення до степеня має такі властивості:

1) Добуток степенів з однаковою основою дорівнює степеню з тією ж основою і показником степеня, що дорівнює сумі показників степеня множників: .

Щоб помножити степені з однаковою основою, треба основу залишити без змін, а показники степеня додати.

2) Частка степенів з однаковою основою дорівнює степеню з тією ж основою і показником степеня, що дорівнює різниці показників степеня множників: .

Щоб поділити степені з однаковою основою, треба основу залишити без змін, а від показника степеня діленого відняти показник степеня дільника.

3) Степінь степеня дорівнює степеню з тією ж основою і показником степеня, що дорівнює добутку показників степеня: .

Щоб піднести степінь до степеня, треба основу залишити без змін, а показники степеня помножити.

4) Степінь добутку множників дорівнює добутку степенів із тим самим показником кожного множника: .

Щоб піднести добуток множників до степеня, треба кожен множник піднести до цього степеня і результати перемножити.

5) Щоб піднести дріб до степеня, треба піднести до цього степеня і чисельник, і знаменник: .

Стандартним виглядом числа називається його запис у вигляді добутку деякого числа, більшого або рівного одиниці, але меншого від десяти, на степінь числа десять.
8 клас "Функція y =, її графік і властивості" 
Функція, яка задається формулою y =, де x — незалежна змінна, а k — число, яке не дорівнює нулю, називається оберненою пропорційністю.

Область визначення цієї функції — множина всіх чисел x, відмінних від нуля. Область значень — множина всіх чисел y, відмінних від нуля.
Графіком функції є гіпербола, що має дві вітки, які не з’єднуються між собою і наближаються до осей координат, але не досягають їх. Графік не перетинає вісь ординат. Графік не перетинає вісь абсцис.
Якщо число k додатне, то графік функції розміщується в першій і третій координатних чвертях. Функція в цьому випадку є спадною.
Якщо число k від’ємне, то графік функції розміщується в другій і четвертій координатних чвертях. Функція в цьому випадку є зростаючою.
Графік оберненої пропорційності симетричний відносно початку координат.


6 клас


 Повторюємо вивчений матеріал

Додатні і від’ємні числа

Координатною прямою називається пряма, на якій вказані початок відліку (точка О), одиничний відрізок ОЕ і напрям. На цій прямій точка О відповідає числу 0, а точка Е – числу +1, а точці С відповідає число +2. Відкладаючи одиничні відрізки вліво від точки О, одержимо числа -1, -2, -3, -4, … . Число, яке показує положення точки на прямій, називають координатою цієї точки. Точка А має координату +4, точка В – координату -3. Записують: A(+4), B(-3).
Числа зі знаком "+" називають додатними. Часто знак "+" опускають.
Числа зі знаком "-" перед ними називають від’ємними.
Нуль (0) не є ані додатним, ані від’ємним числом.
Два числа, які відрізняються одне від одного тільки знаками, називають протилежними.
Наприклад,

Натуральні числа, протилежні їм числа і число 0 називають цілими числами.
Модулем числа "a" називають відстань від початку координат до точки "a".
На рисунку модулі чисел 3 і -3 дорівнюють 3. Модуль позначають символом | |.
Модуль додатного числа і числа 0 дорівнює самому числу:

Модуль від’ємного числа дорівнює протилежному йому числу: |-3|=3, |-4,5|=4,5.
Протилежні числа мають рівні модулі: |a|=|-a|.
Із двох чисел, позначених на координатній прямій, більшим є те число, що лежить правіше і меншим – те, що лежить лівіше. Будь-яке від’ємне число є меншим від будь-якого додатного числа. Із двох від’ємних чисел меншим є те, модуль якого більший.
Дії над додатними і від’ємними числами

Щоб додати два від’ємних числа, треба додати їх модулі і поставити перед одержаним числом знак "-".
Наприклад, -4,5+(-2,2)=-(4,5+2,2)=-6,7.
Щоб додати два числа з різними знаками, треба від більшого модуля відняти менший і поставити перед одержаним числом знак того додатка, модуль якого більший.
Наприклад, 5+(-7)=-(7-5)=-2; -4+7=+(7-4)=+3=3.

Щоб від даного числа відняти друге число, треба до зменшуваного додати число, протилежне від’ємнику: a-b=a+(-b).
Наприклад, -16-12=(-16)+(-12)=-(16+12)=-28; (-16)-(-12)=-16+12=-4.
Щоб помножити два числа з різними знаками, треба перемножити модулі цих чисел і поставити перед добутком знак "-".
Наприклад, 4∙(-3)=-12; 2,1∙(-2)=-4,2;

Щоб помножити два від’ємних числа, треба перемножити їх модулі і поставити знак "+".
Наприклад, (-4)∙(-3)=+12=12; (-1,3)∙(-3)=+3,9=3,9;

Щоб розділити від’ємне число на від’ємне число, треба розділити модуль діленого на модуль дільника і поставити знак "+".
Наприклад, (-9):(-3)=+3=3;

При діленні чисел з різними знаками треба розділити їхні модулі і поставити перед часткою знак "-".
Наприклад, (-8):2=-4; 15:(-3)=-5.


6 клас "Пропорція. Основна властивість пропорції"
Пропорція – це рівність двох відношень. 
Наприклад, відношення чисел а і b дорівнює відношенню чисел c і d. 
При цьому числа а і d називаються крайніми членами пропорції, а числа b і c– середніми її членами.
Якщо значення першого відношення у пропорції дорівнює другому відношенню, то пропорція правильна.
Основна властивість пропорції: якщо пропорція правильна, то добуток її крайніх членів дорівнює добутку середніх.
Правильним буде й обернене твердження. 

6 клас "Відсоткове відношення двох чисел. Відсоткові розрахунки".
Відношення чисел або величин можна виражати у відсотках. Щоб знайти, скільки відсотків перше число становить від другого, потрібно ці числа поділити перше на друге і частку помножити на 100 відсотків.
Щоб визначити, на скільки відсотків збільшилась або зменшилась задана величина, необхідно:
- знайти, на скільки одиниць збільшилась або зменшилась задана величина;
- знайти, скільки відсотків становить знайдена різниця від заданого значення величини.

         Пряма та обернена пропорційність
Дві змінні величини, відношення відповідних значень яких є сталим, називаються ­прямо пропорційними.
Це означає, що при збільшенні (зменшенні) однієї величини в декілька разів у стільки ж разів збільшується (зменшується) друга величина.
Приклади прямо пропорційних величин:
1) У випадку руху з постійною швидкістю пройдена відстань прямо пропорційна витраченому часу. (Дійсно, , а швидкість стала.)
2) Якщо купують однаковий товар за фіксованою ціною, вартість товару прямо пропор­ційна його кількості.
3) Периметр квадрата з довжиною сторони а є прямо пропорційним довжині сторони, оскільки , тобто  — стала величина.
Дві змінні величини, добуток відповідних значень яких є сталим, називаються обернено пропорційними.
Це означає, що при збільшенні (зменшенні) однієї величини в декілька разів у стільки ж разів зменшується (збільшується) друга величина.
Приклади обернено пропорційних вели­чин
1) Якщо пройдена відстань залишається сталою, то витрачений час і швидкість обернено пропорційні. (Дійсно, , а s — стала величина.)
2) Ширина і довжина прямокутника сталої площі: .
3) Час, за який буде виконаний певний обсяг роботи, і кількість робітників.
Зверніть увагу на те, що число відсотків деякої величини прямо пропорційно значенню цієї величини.

1 коментар :